
Муххамед Аль Хорезмі (близько 783-близко 850)
Поява комп'ютера і інтернету було б неможливо без праць Абу Джафара Мухаммада Ібн Муси аль-Хорезмі, що є основоположником алгебри, алгоритмів і основ інформатики, заявив один з провідних німецьких фахівців з ісламської цивілізації Вольфганг Гюнтер Лерх.
Провідне місце серед точних наук на середньовічному Сході займала астрономія як одна з найнеобхідніших на практиці наук, без неї не можна було обійтися ні в зрошуваному землеробстві, ні в морській і в сухопутній торгівлі.

Блез Паскаль (19.06.1623-19.08.1662)
Один із засновників математичного аналізу, теорії імовірності та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики. Відомий також відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного пресу й шприца та іншими відкриттями. Автор знаменитих «Думок» та «Листів до провінціала», які стали класикою французької літератури.

Готфрид фон Лейбниц (21.06.1646-14.11.1716)
Один із засновників математичного аналізу, теорії імовірності та проективної геометрії, творець перших зразків лічильної техніки, автор основного закону гідростатики. Відомий також відкриттям формули біноміальних коефіцієнтів, винаходом гідравлічного пресу й шприца та іншими відкриттями. Автор знаменитих «Думок» та «Листів до провінціала», які стали класикою французької літератури.

Чарльз Беббідж (26.12.1791-18.10.1871)
Англійський математик і економіст, винахідник першоїобчислювальної машини з програмним управлінням, принципи якої на ціле століття випередили науку і техніку, а в наш час знайшли втілення в ЕОМ.
Математичні дослідження Чарлза Бебіджа сприяли зародженню англійської алгебраїчної школи. Його економічні роботи отримали високу оцінку Карла Маркса. Таблицями Бебіджа користувалися страхові товариства Європи.

Августа Ада Лавлейс (10.12.1815-27.11.1852)
8 липня 1835 Ада одружилася з Вільямом Кінгом, 1-им генералом Лавлейсом, і стала баронесою Кінг. У них було троє дітей: син Байрон народився 12 травня 1836 року, донька Енн Ізабелла, яку називали Аннабелла, народилася 22 вересня 1837 року, син Ральф — 2 липня 1839 року. У 1838 році чоловік Ади тримав титул ерла Лавлейса, і її до кінця життя величали графинею Лавлейс.

Джордж Буль (02.11.1815-08.12.1864)
Публіці Буль був відомий в основному як автор ряду важких для розуміння статей на математичні теми та трьох або чотирьох монографій, що стали класичними.
Публікація першої статті(«Теорія математичних перетворень», 1839) призвела до дружби між Булем і Д. Ф. Грегорі (редактором «Кембріджського математичного журналу», де стаття була опублікована), що тривала до самої смерті останнього в 1844 р. В цей журнал і «Кембріджський і дублінський математичний журнал», що наслідував його, Буль виклав двадцять дві статті.

Норберт Вінер (26.11.1894-18.03.1964)
В 18 років Норберта Вінера зараховано доктором наук за фахом «математична логіка» в корнельському і гарвардськомууніверситетах. У дев'ятнадцятирічному віці доктор Вінер був запрошений на кафедру математики массачусетського технологічного інституту.
«Кібернетика» Вінера побачила світ в 1948 році. Повна назва головної книги Вінера виглядає таким чином «Кібернетика, або управління і зв'язок в тварині і машині».

Джон фон Нейман (28.12.1903-8.02 1957)
Внесок Нейман у розвиток багатьох галузей математики є значним. Перші його роботи, написані під впливом Давида Гільберта, присвячено основам математики. Коли Курт Гедель довів нездійсненність запропонованої Гільбертом програми, Нейман залишив дослідження в цій галузі та взявся до функціонального аналізу і його застосування у квантовій механіці. Нейману належить чітке математичне формулювання принципів квантової механіки, зокрема, її ймовірнісна інтерпретація; його праця «Математичні основи квантової механіки».

Ігор Полєтаев (02.02.1915-20.07.1983)
На початку 1950-х років І. А. Полєтаєв входив до невеликої групи борців за кібернетику в СРСР. Весною 1954 року на семінарі в секретному НДІ-5 МО А. І. Китовим, М. Г. Гаазе-Раппопортом та І. А. Полєтаєва були зроблені одні з перших в країні три доповіді про кібернетику, що вважалася в СРСР до серпня 1955 р лженаукою. І. А. Полєтаєв був одним з двох перекладачів книги Ф. Морза і Дж. Кімпбела «Методи дослідження операцій», що вийшла в 1956 р

Клод Елвуд Шеннон (30.04.1916-24.02.2001)
Найбільше йому вдавалися наука та математика, і удома він створив такі пристрої як моделі літаків, які керувалися по радіо, й систему телеграфу до фірми друга на відстань в половину милі.
Вивчаючи складні спеціальні канали диференціального аналізатора, Шеннон бачив, що поняття Була можна використати із більшою користю. За свою дисертацію «Символічний аналіз реле і каналів, що перемикаються», була опублікована в 1938 році і за неї Шеннон отримав Приз Альфреда Нобеля в 1940 р.

Дуглас Енгельбарт (30.01.1925)
У 1967 році Енгельбарт подав заявку на патент (отримавши його в 1970) для пристрою, що складався з дерев'яного корпусу з двох металевими коліс (патент 3541541), що він розробив спільно з Біллом Інгліш кількома роками раніше. У патенті пристрій описується як «індикатор XY положення для системи відображення». Пізніше Енгельбарт з'ясував, що це пристрій одержав прізвисько «миша», тому що шнур, що виходив з його задньої частини, був схожий на хвіст миші.

Микола Матюхін (08.02.1927-04.03.1984)
Видатний вчений у галузі обчислювальної техніки і конструктор спеціалізованих ЕОМ для систем протиповітряної оборони (ППО). Він був одним з найбільш яскравих представників інженерної школи І. С. Брука, провідним розробником перших ЕОМ М-1 і М-3, які були створені лабораторією І. С. Брука в Енергетичному інституті АН СРСР.

Вільям Генрі (Білл) Гейтс (28.10.1955)
1975 року Ґейтс спільно з Полом Алленом заснував компанію «Micro-Soft», пізніше названу «Microsoft Corporation».
Білл Ґейтс дає одинадцять правил задля досягнення успіху. На думку Ґейтс, надмірний оптимізм і політкоректність грають з молодими людьми злий жарт, формуючи далеке від реальності сприйняття світу, що неодмінно призводе до невдач у майбутньому дорослому житті.

Євгеній Касперський (04.10.1965)
Ще в школі Євгеній Касперський займався поглибленим вивченням математики у рамках спецкурсу, організованого Московським фізико-технічним інститутом.
Сьогодні Євгеній Касперський займається, насамперед, стратегічним управлінням компанії. Також він є ключовим спікером «Лабораторії Касперського», у зв'язку з чим часто виступає на великих конференціях та галузевих виставках, партнерських конференціях.

Едсгер Дейкстра (23.08.1923-18.04.2003)
Дейкстра брав активну участь у розробці мови програмування АЛГОЛ, написав перший компілятор для АЛГОЛ-60. У своїй діяльності по розвитку концепції структурного програмування активно виступав за відмову від goto.
Едсгер вивчав у Лейденському університеті теоретичну фізику, та згодом усвідомив, що більше зацікавлений комп'ютерними науками.
Широко відомий також алгоритм Дейкстри знаходження найкоротшого шляху у графі.

Джон Маккарті (4.12.1927-24.10.2011)
Маккарті вперше використав математичну логіку в штучному інтелекті. В 1958 він запропонував advice taker, який надихнув пізніші роботи над питаннями-відповідями та логічним програмуванням. Базуючись на лямбда численні, Lisp швидко став мовою програмування номер один у галузі штучного інтелекту після його публікації в 1960. Він надихнув на створення проекту MAC в MIT, але залишив MIT заради Стенфордського університету у 1962, де допоміг заснувати Стенфордську лабораторію штучного інтелекту, яка протягом багатьох років залишалась дружнім суперником проекту MAC.

Стівен Джобс (24.02.1955-05.10.2011)
Стівен Джобс і Стівен Возняк стали засновниками компанії «Apple». Займалася виробництвом комп’ютерів власної конструкції, вона була заснована 1 квітня 1976 року, а зареєстрована офіційно на початку 1977 року.
Першим персональним комп’ютером, який представили Стів Джобс і Стів Возняк, був Apple.

Лінус Торвальдс (28.12.1969)
Досвідчений програміст, і природно спеціалізується в інформатиці. У 1990-му він відвідує перше заняття з навчання мови програмування C, який він скоро буде використовувати для створення ядра Linux.
ОС навіть не була настільки розвиненою, щоб використовувати переваги настільки крутого чіпа Intel 386, і Лінус Торвальдс вирішує, що буде використовувати багато більш потужну і стійку ОС UNIX, до якої він звик ще з університетським комп’ютерів.

Ларі Пейдж (26.03.1973)
Один з творців пошукової системи Google і президент із продукції компанії Google Inc.
Видатний вчений у галузі обчислювальної техніки і конструктор спеціалізованих ЕОМ для систем протиповітряної оборони (ППО). Він був одним з найбільш яскравих представників інженерної школи.

Ісаак Брук (27.10.1902-06.10.1974)
Російський вчений, винахідник, один з основоположників вітчизняної обчислювальної техніки, засновник і перший директор Інституту електронних керуючих машин АН СРСР.
Прийшов до висновку про необхідність створення електронних цифрових обчислювальних машин (ЕЦОМ) для отримання необхідної точності обчислень.

Сергій Лебедєв (02.11.1902-03.07.1974)
Створив наукову школу в галузi суперкомп'ютерiв та спецiалiзованих обчислювальних машин для управління системами реального часу і обгрунтував основний напрям розвитку комп'ютерів цих класів — розпаралелювання обчислювального процесу.
Пiд керiвництвом С. О. Лебедєва було розроблено та створено 15 типiв комп'ютерiв.

Віктор Глушков (24.08.1923-30.01.1982)
Вчений не зупинявся на досягнутому. Насамперед, його цікавило найістотніше в науці про комп'ютери — теорія їх проектування. Глушков — автор загальної теорії автоматів і дискретних перетворювачів. Міжнародний розголос мали його праці зі створення штучного інтелекту.
Ці дослідження він проводив паралельно з розробкою теорії ЕОМ, що, у свою чергу, стало благодатним грунтом для побудови архітектури і програмного забезпечення обчислювальних машин нових поколінь.

Сергій Брін (21.08.1973)
Необхідний для роботи пошукача сервер з вінчестерами загальним обсягом 1 терабайт (1024 гігабайт) розташовувався прямо в кімнаті Бріна в університетському гуртожитку.
В основі BackRub лежала принципово нова система інтернет-пошуку, коли всі численні знайдені за запитом сторінки ранжирувалися за кількістю посилань на них інших сторінок. Таким чином, нагорі виявлялися найбільш затребувані документи.

Андрій Єршов (19.04.1931-08.12.1988)
Завдяки унікальним здатностям наукового передбачення, А. П. Єршов одним перших у країні усвідомив ключову роль обчислювальної техніки в прогресі науки й суспільства й з початку 80-х рр. почав активно займатися педагогічною діяльністю, спрямованою на просування програмування, а потім й інформатики в систему освіти, а також масову свідомість.

Іван Сергієнко (13.08.1936)
Вчений у галузі інформатики, обчислювальної математики, системного аналізу і математичного моделювання. Академік Національної академії наук України (1988), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР (1981), УРСР (1972) і України (1993, 1999) в галузі науки і техніки.
Зацікавився проблемою автоматизації процесів обробки та аналізу даних математичними методами, передусім методами теорії імовірностей і математичної статистики.

Володимир Михалевич (10.03.1930-16.12.1994)
Зробив значний внесок в теорію оптимальних рішень і розробку математичного апарату економічної кібернетики. Розвинув метод послідовного аналізу варіантів та концепцію інформатизації суспільства. Створив авторитетну наукову школу в області оптимізації і системного аналізу.
Підготував 48 кандидатів і докторів наук.

Катерина Ющенко (08.12.1919-15.08.2001)
Катерина Ющенко запропонувала (1956-1957) та реалізувала (1959-1969) на всіх вітчизняних ЕОМ першу мову програмування високого рівня – «Адресну мову», що включала засоби, які тільки через десятиліття з'явилися в інших мовах програмування, і вплинула на архітектуру ЕОМ «Київ», «Дніпро» тощо.
За сорок рокiв роботи в Iнститутi кiберенетики iм.В.М.Глушкова Нацiональної академiї наук України нею створена широковiдома в Українi i за кордоном наукова школа теоретичного програмування.
.png)